«Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди…

Цілуй, цілуй, цілуй її,–

Знов молодість не буде!», –

написав на початку минулого століття талановитий український поет Олександр Олесь слова, які відгукнулись у мільйонах людських сердець. Він настільки проникливо передав бентегу молодості й кохання, що ці слова відразу стали відлунювати піснею.

 А потім ще й композитор, уродженець Тернополя, який також став емігрантом, як і Олександр Олесь, поклав ці дивовижні слова поезії «Чари ночі» на музику 1960 року. І українська культура поповнилась чудовим романсом, який дивовижно талановито виконує гурт «Хорея козацька» та його соліст Тарас Компаніченко. І об’єднує всі українські серця, де б їх доля не розкидала по всьому світу.

Але завжди є хтось, хто нас надихає. Хто дає нам крила і простір для лету. То хто ж надихнув Олександра Кандибу (це справжнє ім’я Олександра Олеся) так зуміти відчути життя й передати це словами?

Її звали Віра. Віра Свадковська. Він зустрів її у Слов’янську – містечку на Донеччині, зі славною козацькою історією (за часів козаччини входило до Харківського козацького полку). Це зараз рашисти намагаються там вигадати «рускій мір», але насправді все інакше.

 Зустріч відбулася в 1902 році і стала вирішальною: по-перше, для української культури, бо Олександр з того часу почав писати вірші, а, по-друге, для його власної життєвої долі, бо згодом Віра стала дружиною та матір’ю його сина – також відомого українського поета й діяча Олега Ольжича. Віра була філологом та істориком за освітою, і на початку 20-х емігрує слідом за чоловіком за кордон. Остаточно після Німеччини, Угорщини та Австрії їх прихистила Чехія.

Попри перипетії того складного часу, поет був завжди щасливий любов’ю. І ось що він писав: «Моя доля дивно нагадує долю кращих співців. І якщо життя не обірве мої струни, я зіграю досі нечувані пісні».

І зіграв. Струнами своєї глибинної талановитої душі. Струнами люблячого серця. Більше 200 віршів поета покладено на музику понад 80 композиторами. Серед них – Станіслав Людкевич, Микола Лисенко, Левко Ревуцький, Кирило Стеценко інші. Що не прізвище – то історія. А «Чари ночі» найвдаліше наповнив музикою саме Василь Безкоровайний.

«Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада,–

Весна іде назустріч нам,

Весна в цей час нам рада…».

Співець-поет закликає нас жити цією миттю й брати приклад з природи:

«Поглянь: уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці мрійно шелестить,

Траві струмок воркоче…

Чого ж стоїш без руху ти,

Коли весь світ співає?

Налагодь струни золоті –

Бенкет весна справляє!»

Тож, друзі, насолоджуймось весною, аби не пропустити цей дивовижний бенкет життя й щастя!

 Сподіваємось, наступна весна буде мирною, і від того ще більш чарівливою і бентежною!

Автор Тетяна Терещенко