Травень – пора буяння квітів, у тому числі й ірисів. Вони скрізь: на клумбах, на ярмаркових ятках, у вазах вдома.

Є в Києві навіть будинок з ірисами. І будинок з котами. І все це – творіння талановитого українського архітектора.

Володимир Безсмертний – ім’я, яке, на жаль, знайоме далеко не всім киянам. І несправедливо, адже саме він стоїть за будівництвом багатьох знакових споруд міста, які й досі прикрашають столичні вулиці. Елеватор на Подолі, винний склад на Кудрявській, Київський комбікормовий завод, школа для глухонімих, корпуси Кирилівської лікарні, уже згадані будинки з котами на Гоголівській та з ірисами на Іллєнка – це лише деякі з його творінь.

Народився Володимир Безсмертний у Києві в 1861 році. Отримавши освіту в Петербурзькому інституті цивільних інженерів, повернувся до рідного міста і з головою поринув у роботу. Протягом понад 40 років він обіймав посаду київського губернського інженера, а згодом і головного архітектора міста.

Безсмертний творив у часи переходу від історизму до модерну, і його роботи яскраво відображають цю епоху. Його будівлі вирізняються витонченістю форм, багатством декору, використанням нових будівельних матеріалів. Він не боявся експериментувати, поєднуючи різні стилі та створюючи унікальні архітектурні образи.

Окрім роботи над власними проєктами, Безсмертний активно консультував будівництво інших знакових київських споруд, таких як Політехнічний інститут, Міський музей старовини й мистецтв, банки та гімназії. Він був справжнім патріотом міста і прагнув зробити його кращим.

Життя Володимира Безсмертного обірвалося в 1940 році. Похований на Лук’янівському кладовищі, поряд з іншими видатними діячами української культури.

Автор Валерія Іванченко