17 травня – День інтернету. Але насправді кожен день у нас – день інтернету.

Сьогодні інтернет є настільки буденною частиною нашого життя, що може здатися, ніби так було завжди, проте ще якихось 56 років тому єдиними “провідниками у світовий новинний потік” були газети, телебачення, радіо та просто… люди. З появою інтернету все змінилося, а перелічені джерела інформації відійшли на другий план. Спочатку інтернет був доступний лише науковцям, а з часом і звичайним людям. Але хто і навіщо в 1969 році створив Інтернет? І як світова павутина стала такою, до якої ми звикли сьогодні?

Усе почалося 1969 року, в розпал холодної війни, коли Агентство передових дослідницьких проєктів Пентагону (ARPA) започаткувало проєкт ARPANET. Його метою було створити мережу для спілкування за допомогою комп’ютерів на великих відстанях. ARPANET використовувала нову мережеву систему, комутацію пакетів, що дозволяла комп’ютерам надсилати повідомлення через мережу. Поступово ARPANET розширювався, об’єднуючи все більше університетів і дослідницьких центрів по всій країні.

У 1971 році вперше було надіслано лист на електронну пошту. Взагалі перше повідомлення, надіслане з одного комп’ютера на інший, було ще 1969 року. Проте цей процес був недосконалим, адже, як мінімум, неможливо було вказати адресата. Тоді Рей Томлінсон, один із програмістів ARPANET знайшов вихід — запропонував відділяти ім’я користувача за допомогою символа @ — і такий вигляд емейли мають і досьогодні. Цікаво, що початково електронну пошту використовували тільки у внутрішніх мережах університетів і дослідницьких установ, тож із часом електронне листування стало невід’ємною складовою професійного офіційно-ділового спілкування.

Протягом 1970-х та 1980-х років ARPANET еволюціонував: так, у 1983 році ARPANET переходить на використання TCP/IP для стандартизації мережевого зв’язку, що стало основою Інтернету в сучасному розумінні.

Зі збільшенням попиту на електронне листування виникла потреба в «живих» повідомленнях, тобто прямих, миттєвих, у реальному часі (фактично таких, до яких ми звикли в сучасних месенджерах, адже так зручно бачити, чи є співрозмовник у мережі та навіть час, коли він переглянув повідомлення, а також мати змогу редагувати повідомлення та миттєво відповідати). 1988 року фінський учений Яркко Ойкарінен розробив сервісну систему IRC для приватних повідомлень, передавання файлів між користувачами, для групового спілкування на дискусійних форумах і т. ін.

1989 рік — той самий рік офіційного початку Всесвітньої павутини. Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, працюючи в CERN (Європейській організації ядерних досліджень), запропонували створити мережеву систему для навігації та зв’язування один з одним документів, що зберігалися на різних комп’ютерах CERN. Їхній підхід виявився ефективним і функціональним і завдяки їм ми сьогодні маємо доступ до гігантського за своїми масштабами та можливостями Всесвітнього павутиння.

У 1990-ті роки відбулося стрімке поширення інтернету, завдяки численним інтернет-провайдерам, які пропонували послуги для підприємств та домашніх користувачів. Тоді ж були створені перші пошукові системи (наприклад, Archie, Veronika, Jughead, Web Crawler, Lycos, Alta Vista і, врешті-решт, Google). У 1992 році в інтернеті вперше опублікували фото. А 1994 року була здійснена перша безпечна онлайн-транзакція.

У 2000-ті роки Інтернет став платформою для соціальних мереж, електронної комерції та розваг. З’явилися численні інноваційні продукти та послуги, такі як Google (згодом і Gmail, Google карти, документи тощо), Wikipedia. Крім того, компанія «Apple» також долучилась до розвитку мережі Інтернет — iPhone представив потужний веб-браузер «Safari» — це значно змінило спосіб, у який ми сприймаємо та використовуємо інформацію сьогодні. З 2010-х років і до наших днів інтернет став платформою для культури впливу, стрімінгових сервісів, мобільних додатків та штучного інтелекту.

Сьогодні інтернет – наше повсякденне життя, від роботи та навчання до спілкування та розваг. З його появою люди отримали свободу доступу до різноманітної інформації. Він спростив життя та подарував безліч нових можливостей.

Автор Руслана Забіяка