Анатолій Базилевич народився 7 червня 1926 року. Прийшов у світ, щоб показати нам його красу й незвичність.

Народний художник України з неабияким талантом. Уже з дитинства розпочався тернистий шлях його творчого становлення. Не зважаючи на те, що народився в родині інженерів, він завжди, маючи вільну хвилину, малював. Зростав художник у місті Жмеринка, що на Вінничині, а розпочав розвивати свій талант уже після переїзду всією родиною до Маріуполя. Там Анатолій почав ходити на художній гурток, зовсім поряд з батьківською роботою – на металургійний завод.

Мистецтво увійшло в його життя і більше його не полишало, не зважаючи на випробування, які сипались на його долю.

У роки Другої світової війни, коли фашисти захопили Маріуполь та примусово вивезли родину Базилевичів до Німеччини, повернутися звідти Анатолій зміг лише з мамою. Батько загинув від наслідків, яке спричинило бомбардування.

Повернувшись, митець не полишав своєї тяги до живопису і вступив до Харківського художнього інституту. Там він навчався у класиків тогочасного українського живопису: Адольф Страхов, Григорій Бондаренко та інші. Займався справою, яка приносила йому неабияке задоволення. У 1951 році вийшла перша проілюстрована Базилевичем книжка. Це були «Байки» Геннадія Брежньова.

Згодом, після закінчення інституту, Анатолій переїжджає до Києва, де починає співпрацю з відомими видавництвами: «Веселка», «Радянський письменник», «Молодь». Це приносить йому славу і вже через кілька років він бере участь у різних виставках, де на широкий загал демонструє власні роботи. Пізніше його прийняли до Спілки художників.

Але найвизначнішою його працею стала робота над ілюструванням «Енеїди» Івана Котляревського. Він постійно щось змінював у малюнках до цього твору та додавав нове, що загалом зайняло в нього близько десяти років. Це робота, над якою він працював найдовше, але її впевнено можна назвати найкращою. За ці ілюстрації, які вдало доповнювали текст, Базилевич отримав звання «Заслуженого діяча мистецтв».

Загалом протягом життя Анатолій проілюстрував сотні видань. Його роботи ніби демонстрували творчість Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Івана Франка, Леся Мартовича, Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Нечуя-Левицького, Івана Котляревського, Василя Симоненка та багатьох інших.

 У 1993 році за свою працю він отримав звання «Народний художник України».

Похований Анатолій Базилевич на Байковому кладовищі у Києві.

Автор Андрій Сінько