13 червня – День винайдення швейної машинки. Але її історія міцно пов’язана ще з одним винаходом – застібки-блискавки.

  Уявляєте, виявляється колись застібнути одяг було справжньою проблемою! Ґудзики, ремені, шнурки, гачки та петлі…скільки сил та часу постійно йшло, щоб одягнутись і позастібати весь той одяг! І отак тривало доти, доки у людства не з’явилась вона – застібка-блискавка. Точніше, поки одна світла голова не додумалась до винайдення такого дуже корисного й потрібного виробу.

Труднощі з черевиками, або з чого все почалося

  Зазвичай для застібання черевиків використовувалися шнурки або гачки. Появі автоматичної застібки для черевиків посприяла одна обставина. У винахідника Віткомба Джадсона (Джадсон був американським продавцем машин, інженером-механіком і винахідником. За шістнадцятирічну кар’єру він отримав тридцять патентів, чотирнадцять з яких були на пневматичні інновації вуличної залізниці) був приятель, якому через хворобу було важко застібати черевики. От він і попросив Джадсона придумати якийсь пристрій для полегшення цього процесу.

  Власне, перший такий пристрій пана Віткомба являв собою два ланцюжки, що мали гачки й петлі, які входили одне в одного під тиском замка-бігунка. Замок переміщався вздовж двох ланцюжків, з’єднуючи їх в одне ціле.

І що ж далі?

  У 1893 році Джадсон отримав патент на свій винахід, який він назвав «застібка-замок». Він також заснував компанію з виготовлення і продажу таких застібок. Але спочатку справи в компанії йшли кепсько.

  Люди не хотіли купувати застібки через заслабке зчеплення  – ланцюжки часто розходилися. У 1904 році Джадсон дещо вдосконалив свій винахід: для більш зручного пришивання застібки до виробу він закріпив гачки та петлі на смужках тканини, та це ситуацію не покращило – застібка залишалася недосконалою й незручною у користуванні.

Відтепер ніяких гачків!

  Пізніше компанія Джадсона нарешті найняла кваліфікованого інженера Гідеона Сундбека й доручила йому роботу із удосконалення застібки Джадсона. У 1913 році Сундбек використав новий варіант пристрою – безгачкову застібку. Гачки й петлі Сундбек замінив зубчиками, які мали на одній стороні виступ, а на іншій вийму. Замок чіпляв ці зубчики і вони міцно трималися один за одного. Гідеон Сундбек сконструював також і машину для виготовлення зубчиків та припасування їх до тканинних основ.

Поява чобіт на блискавках

  Спочатку нову застібку замовляли тільки для армійських потреб, та з часом вона завоювала прихильність і покупців, і виробників товарів. У 1921 році одна з компаній з виробництва гумових виробів зробила багатотисячне замовлення на безгачкові застібки для свого виробу – гумових чобіт на зіппері. Згодом зіппером стали називати саму вже застібку-блискавку, можливо, через асоціацію із дзижчанням, чутним під час застібання.

  Невдовзі переваги нового пристрою оцінили всі, і зіппери, або ж блискавки, набули широкого вжитку. Сьогодні такі застібки використовують у найрізноманітніших виробах – від одягу й гаманців до туристичних наметів.

Ще трохи цікавих фактів

• Як це було з багатьма іншими виходами, застібку-блискавку вигадали набагато раніше, ніж зробили. Ідея такої застібки спала на думку винахіднику швейної машини Еліасу Гову ще у 1851 році. Але зайнятий на той час розробкою швейної машини, він цю свою ідею та і не реалізував.
• У 1930-х роках блискавки стали використовувати також у дитячому одязі, оскільки така засібка полегшувала процедуру одягання-роздягання як мамам, так і малюкам.

Ось така цікава й звивиста до того, що ми зараз з вами вважаємо абсолютно звичним.

Авторка Софія Молодід