4 липня – День пам’яті Марії Склодовської-Кюрі.

Народившись у Варшаві 7 листопада 1867 року в родині директорки гімназії та викладача фізики й хімії, Марія Склодовська, майбутня Марія Кюрі, з раннього віку виявляла неабиякий інтерес до науки. Її жага знань та прагнення до самостійності зіткнулися з жорстокою реальністю тогочасного суспільства, де жінкам не було місця в наукових колах. І в якому її батьки за часів панування російської імперії зазнавали гонінь за свої пропольські погляди.

Незважаючи на численні перешкоди, Марія здобула освіту, спочатку в підпільному польському університеті, а потім у Сорбонні, де вона стала першою жінкою-доктором фізики. І де зустріла П’єра, спільне життя з яким вони присвятять науці.

Але до того моменту вона пережила знакову особисту історію. Лишившись в 10 років без матері і без можливості навчатись, вони з сестрою Броніславою вирішили разом іти до знань, допомагаючи одна одній. Спочатку Марія пішла працювати протягом 5-ти років гувернанткою, щоб допомогти сестрі закінчити медичний інститут у Парижі, щоб та потім, своєю чергою. допомогла з освітою Марії. Виконуючи цей «пакт», Марія влаштувалась гувернанткою до родичів батька – в родину Жоравських. І – палко закохалась в їхнього сина Казімєжа Жоравського. Його батьки запротестували проти бідної партії для сина, і їхні шляхи розійшлися: Казімєж не став заперечувати батькам і став будувати кар’єру математика (був професором та ректором Краківського університету). А Марія подалася в Париж, де на неї чекала слава Марі Кюрі, про що вона тоді ще не здогадувалась.

Далі її життя й дослідницька діяльність у Парижі тісно переплелися з П’єром Кюрі, французьким фізиком, за якого вона вийшла заміж у 1895 році. Разом вони стали науковим дуетом, який здійснив революційний прорив у вивченні радіоактивності. Їхні дослідження призвели до відкриття нових хімічних елементів – полонію та радію, за що подружжя Кюрі у 1903 році було удостоєно Нобелівської премії з фізики.

Не зупиняючись на досягнутому, Марія продовжила свою наукову роботу, ставши першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з хімії (1911 рік), тобто двічі стала Нобелівським лауреатом. Її самовідданість науці та невтомна праця надихнули не лише жінок, але й усіх, хто прагне до знань та самореалізації.

Що цікаво: уже після її смерті старенький професор математики Казімєж Жоравський любив довго сидіти перед пам’ятником Марії Склодовській у Варшаві, встановленому на честь її видатних досягнень. Такі вони, людські історії, ніколи не знаєш, що на тебе очікує попереду.

Автори Карина Старовойт, Тетяна Пивовар