#історії_відомих

29 грудня 1926 року в Швейцарії, поблизу Женевського озера, завершив свій земний шлях відомий австрійський поет-символіст та поет-модерніст кінця 19 – початку 20 століття Райнер Марія Рільке.
Його творчість була присвячена темам любові й смерті, пошукам сенсу життя. А шукав він неодноразово сенс життя і в Україні, вивчаючи культуру, історію, побут, поведінку й характери людей.
Україна його надихала. А він відкривав Україну світові.

(Джерело зображення: https://uk.wikipedia.org/wiki/)

Про письменника
Письменник мав досить довге ім’я: Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке. Він народився в Празі, в родині німецькомовного залізничного чиновника Йозефа Рільке зі Свеборжіц та чешки Софії Енцової, доньки празького купця.
Історія його дитинства була непростою. Аж до 5 років він носив дівчачі плаття, бо цього хотіла його мати, яка не могла змиритись зі смертю своєї старшої доньки Рене. Вона називала її ім’ям і його. Згодом, коли він виросте, перше, що зробить – змінить своє ім’я і заявить світові про себе як Райнера, а не Рене.
Після розлучення батьків він житиме з батьком. А батько бачитиме в ньому військового, тож син навчатиметься на військового, але з цим не складеться, і наступною сходинкою стане вивчення літератури, історіії мистецтва та філософії в Празькому Університеті, що наблизить Райнера до себе. А в 1896 році він вступить до Мюнхенського університету.
Далі було одруження зі скульпторкою Кларою Вестхофф, з якою він прожив лише рік, проте офіційно ніколи не розлучався.
Потім була подорож в Україну, а далі – Париж, де він протягом року працював секретарем у відомого скульптора Огюста Родена. Пише й видає збірки поезій, створює свій єдиний прозовий роман.
Психологічні травми дитинства даються взнаки. Протягом життя письменника супроводжують старші жінки-покровительки. Ось, наприклад, одна з історій: дружба з принцесою Марією фон Турн унд Таксіс (уроджена принцеса Гогенлое-Вальденбург-Шиллінгсфюрст), яка віддала йому в розпорядження свій палац у Венеції та замок у Лучені. А руїни її замку Дуїно на Адріатичному узбережжі поблизу Трієста згодом надихнуть його на створення знаменитих «Дуїнських елегій» – циклу з десяти елегій, в яких він намагається осягнути сенс людського страждання.
Під час першої світової війни Рільке записався в австрійські солдати, але служив переважно у відділі пропаганди Віденського військового архіву.
Після війни поет в основному жив у Швейцарії, де й створював свої головні шедеври, серед яких, наприклад», «Сонети до Орфея».
1926 року, 29 грудня, у віці 51 рік Рільке помре від лейкемії в санаторії Вальмонт поблизу швейцарського Монтре. На його надгробку викарбують вірш-епітафію, який він сам написав для такої нагоди:
«Rose, oh reiner Widerspruch, Lust, niemandes Schlaf zu sein unter soviel Lidern».
«Трояндо, о чисте протиріччя, захоплення,
Нічиїм сном витати під стількома віками».
Поета за життя й по смерті називатимуть «магом чуттєвості».

Україна у творчості Рільке
Подорожі Україною передували паризькому етапові творчості поета, який став для нього вирішальним.
Поет був в Україні в 1899 та 1900 роках. Це був Київ, подорож річкою Дніпро, відвідування Канева, Кременчука, Полтави, Харкова, інших сіл та міст.
Дивовижне багатство української природи, старовинні архітектурні пам’ятки, глибинність людських характерів та славетна історія краю глибоко вразять поета.
Вражений побаченим, він напише свої відомі поезії: “В оцім селі стоїть останній дім…”, «Карл XII, король шведський, мчить по Україні».
Його поезія “Ти монастир Господніх ран» буде про Києво-Печерську Лавру. Про неї він напише також і в своїй відомій «Книзі годин».
Про відвідини Лаври він напише також у листі до матері:
«Сьогодні годинами ходив печерами (не вищі за чоловіка середнього зросту і завширшки як плечі) повз келії, де жили святі й пророки, які замикалися в собі перед святим безумством; зараз у кожній келії стоїть широка срібна домовина. І той, хто жив тут тисячу років тому, лежить обгорнутий у коштовну тканину, в коштовній труні — нетлінний…».
Вразила його й архітектура Софіївського та Володимирського собору. Дослідники творчості поета твердять, що на створення збірки «Життя Марії» поета надихнуло багатство й різноманіття саме київських ікон.
А тодішній Київ Рільке змальовує так:
«…має трамвай, широкі вулиці з великими крамницями, світ і напівсвіт, великі готелі тощо».

(Джерело зображення: https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4324#google_vignette)

Поет багато спілкується з пересічними людьми, захоплюється їхньою мудрістю, слухає кобзарів, і взагалі у величезному захваті від наших країв.
«…Все, що дійсно було бачене, повинно стати віршем», – напише він про це в своїх нотатках. І воно ставало. Ставало багатьма віршами, або ж надихало його на майбутні поезії.

Український побут та народні традиції він зобразив також у двох своїх оповіданнях “Як старий Тимофій умирав співаючи” та “Пісня про Правду” (1900):
«На шести довгих струнах бандури зродився звук, він ріс, танув і відбивався, завмираючи, від шести коротких струн, і так повторювалося багато разів у дедалі швидшому темпі, так що наостанку доводилося лячно заплющувати очі, щоб не бачити, як ця шалена стрімка мелодія впаде, мов підтята; тоді гра урвалася, поступившись місцем цупкому кобзаревому голосу, який незабаром виповнив цілу хату і хутко скликав із сусідніх хат людей, що почали збиратися біля дверей та під вікнами. Але не про героїв ішлося цього разу в пісні. Добре була вже всім відома слава Бульби, Остряниці й Наливайка. На віки вічні прославилась козача вірність. Не про їхні звитяги йшлося нині в пісні. Бажання танцювати заснуло глибоко в душі тих, хто її слухав, бо ніхто не притупнув ногою, не сплеснув у долоні. Слідом за кобзарем і усі похилили голови, пригнічені смутною піснею:
Нема в світі Правди, не знайти, немає.
Хто забуту Правду нині відшукає?
Нема в світі Правди, не знайти до скону,
Правда — під п’ятою лютого Закону.
Тепер свята Правда сидить у темниці,
а вельможна Кривда — з панами в світлиці…»

Перекладе Рільке після відвідин України й найвидатнішу українську пам’ятку часів Київської Русі «Слово о полку Ігоревім».
І так як Рільке відкрив для себе Україну, в подальші роки його творчість відкриватимуть для України вітчизняні поети та перекладачі: Микола Зеров, Микола Лукаш, Майк Йогансен, Микола Бажан, Дмитро Павличко, Василь Стус, Мойсей Фішбейн, Богдан-Ігор Антонич та інші.
Від його творів був у величезному захваті, наприклад, Василь Стус, який писав у листі дружині із заслання:
“…перекладав (нарешті!) “Орфея, Еврідіку й Гермеса” Рільке. Так я люблю цю міні-поемку, так шаную окремі рядки з тексту ( знаєш сама – все, що стосується Еврідікі), що побоювався пізнавати текст, перекладаючи, аби не загубити, боронь Боже, дорогого враження. Це схоже до першого, скажу так, інтиму:- і шкода, і кортить. Слава Богу, впорався, задоволений, хоч і не знаю чим: Рільке, текстом оригіналу чи перекладом…».
А ось дещо й із перекладеного Василем Стусом, яке хочеться читати й перечитувати:
«Славен дух, що зволив нас єднать!
Бо в фігурах ми живем допоки.
Йдуть години — їх дрібненькі кроки
прагнуть поряд з нашим днем ступать.

В світі наше місце — незбагненне.
Що тобі судилось — те й чини.
До антен змагаються антени
і до марев — пустка далини».

Ось такий славетний поет Райнер Рільке, якого надихала Україна і який натхненно розповідав про неї світові.

Авторка Тетяна Пивовар

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $