#Історії_відомих

Її картини, костюми, вишивка несуть печать таланту. Ошатні, стильні, вишукані, шляхетні. Їх ніби хочеться пити очима, настільки від них ллється чиста й добра енергія.

Але її життєва доля позначена трагічністю. Вона померла зовсім недавно, у квітні 2022 року, після місяця голодування в окупованій росіянами Бучі під Києвом. 84-річна жінка, за плечима якої яскравий творчий шлях і визнання, повільно помирала від голоду в 21 столітті від новоявлених російських варварів. Від її історії болить душа.

«Ці роботи явно несуть печать геніальності. Вона живе у своєму світі, вона відкриває нам цей світ», – так сказав якось Євген Сверстюк, український поет, філософ, шістдесятник, про творчість мисткині з розкішною довжелезною косою.

Художниця та дизайнерка Любов Панченко також була шістдесятницею і зуміла дивом вціліти в ті буремні роки, отримавши величезні душевні травми. Але імперські лапи дісталися до неї уже на заході її життєвої історії і все-таки жорстоко вимкнули її світло.

Вона народилась у лютому 1938 року в селі Яблунька, яке згодом приєднали до містечка Буча. Старанна сільська дівчина, вона все вміла. Все і навіть більше: її хист до вишивки й малювання привів її колись до Київського училища прикладного мистецтва.

А далі була творчість і спілкування у колі однодумців, відстоювання національної культури, відродження традицій та творчість. Багато творчості. Вона експериментувала. Впроваджувала автентику в сучасний одяг. Вона малювала. Дозволяла в часи регламентованої безликості небачену розкіш – бачити світ яскраво, а не так, як дозволялось.

Її пригноблювали, звільняли з роботи, замовчували і спрямовували в небуття.

Але лише за часів Незалежності творчість Любові Панченко отримає нове дихання. А її роботи отримають визнання.

2001 року вона стане лавреаткою премії ім. В. Стуса. 2008 року їй аплодуватимуть на її ювілейній виставці в Національному музеї літератури України. 2014 року говоритимуть про її експозиціє «Світе мій!» в музеї Грушевського у Києві.

Але найбільше заговорять після її смерті й перенесених жахливих випробувань у Бучі.

І Всесвіт таланту й любові Любові Панченко прорветься крізь роки втрачених можливостей багатьох українських поколінь і недавньої спроби ницого реваншу. І заявить про себе світові болісно і яскраво.

(Фото Аліни Лісневської з ретроспективної виставки «Всесвіт Любові»).