12 квітня 1899 року на Полтавщині, на хуторі Христівка, народився відомий український художник, монументаліст, графік Василь Седляр. Він належав до групи художників Михайла Бойчука та до митців розстріляного відродження: 13 липня 1937 його, так само як і Михайла Бойчука, розстріляло нквс.

Він був одним із найулюбленіших і найперспективніших учнів Михайла Бойчука: відома його картина «Портрет Василя Седляра», написана митцем у 1927 році. Паросток рослини, розміщений на картині, символізував творчу потужність, яким його учня щедро наділила доля.

https://rcpsj.com/g/ipcce2fc5wde4e64e019d312aef8a0/

Закінчивши чотири класи початкової школи, селянський хлопчик Василь, який так хотів малювати, що навіть сільські стежки розмальовував гілками з дерев, вступає до Київської художньої школи і навчається там 4 роки, до 1919-го. Взимку цього року його доля на щастя і на нещастя приводить до Української академії мистецтв Михайла Бойчука, навчанню якій він присвятив також 4 роки.

20-і роки минулого століття будуть його творчим злетом. Він стане знаменитим, і про нього говоритимуть у Києві і не лише, дивуючись легкості його таланту.
Ось як про нього казала його подруга й однокурсниця Оксана Павленко, портрет якої став відомим у художній спадщині митця: «Був молодий, зухвалий, беручкий, …а малював легко й швидко».

Своїм досвідом та потенціалом Василь щедро ділився й на педагогічній роботі: викладав та був керівником у Межигірському художньо-керамічному технікумі, працював у Технологічному інституті кераміки і скла в Межигір’ї та в Київському художньому інституті. Студенти потім згадували, що на його лекції приходили як на концерт: настільки він міг зацікавити й подарувати незабутні враження.

Митцеві пощастило побувати разом із Михайлом Бойчуком в європейських країнах (Чехословаччині, Німеччині, Франції), де він знайомиться з різними художніми течіями і експериментує з цим при створенні своїх робіт.

Але багато робіт та розписів художника було знищено. Імперська машина вбивала українських митців не лише фізично.

Що цікаво, на його картинах мало облич, або ж вони розмиті. Такою була та епоха, яку талановито відзеркалював Василь Седляр. До нас дійшли такі його картини: «На току», «У школі лікнепу», «Розстріл у Межигір’ї». А ще він зробив унікальні ілюстрації до «Кобзаря». І ці ілюстрації викликали шквал критики в партійній пресі.

«Характерно те, що більшість ілюстрацій присвячено тим творам, у яких, у перші роки своєї творчості, Шевченко романтизував минуле України. Зате зовсім мало ілюстрацій до насичених революційною ідеєю поезій», – захлинаючись, клеймили його радянські газети.

Пригадало йому більшовицьке гетто, яке закривало людей завісою від усього світу, й поїздку за кордон, звинувативши разом із Михайлом Бойчуком та іншими у шпигунстві.

Епоха, романтиками якої вони спочатку були, розкривши свою справжню пащу, їх поглинула. Але лишила нам уроки. І творчість.

Авторка Тетяна Терещенко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $