12 квітня 1899 року на Полтавщині, на хуторі Христівка, народився відомий український художник, монументаліст, графік Василь Седляр. Він належав до групи художників Михайла Бойчука та до митців розстріляного відродження: 13 липня 1937 його, так само як і Михайла Бойчука, розстріляло нквс.

Він був одним із найулюбленіших і найперспективніших учнів Михайла Бойчука: відома його картина «Портрет Василя Седляра», написана митцем у 1927 році. Паросток рослини, розміщений на картині, символізував творчу потужність, яким його учня щедро наділила доля.

Закінчивши чотири класи початкової школи, селянський хлопчик Василь, який так хотів малювати, що навіть сільські стежки розмальовував гілками з дерев, вступає до Київської художньої школи і навчається там 4 роки, до 1919-го. Взимку цього року його доля на щастя і на нещастя приводить до Української академії мистецтв Михайла Бойчука, навчанню якій він присвятив також 4 роки.

20-і роки минулого століття будуть його творчим злетом. Він стане знаменитим, і про нього говоритимуть у Києві і не лише, дивуючись легкості його таланту.
Ось як про нього казала його подруга й однокурсниця Оксана Павленко, портрет якої став відомим у художній спадщині митця: «Був молодий, зухвалий, беручкий, …а малював легко й швидко».

Своїм досвідом та потенціалом Василь щедро ділився й на педагогічній роботі: викладав та був керівником у Межигірському художньо-керамічному технікумі, працював у Технологічному інституті кераміки і скла в Межигір’ї та в Київському художньому інституті. Студенти потім згадували, що на його лекції приходили як на концерт: настільки він міг зацікавити й подарувати незабутні враження.

Митцеві пощастило побувати разом із Михайлом Бойчуком в європейських країнах (Чехословаччині, Німеччині, Франції), де він знайомиться з різними художніми течіями і експериментує з цим при створенні своїх робіт.

Але багато робіт та розписів художника було знищено. Імперська машина вбивала українських митців не лише фізично.

Що цікаво, на його картинах мало облич, або ж вони розмиті. Такою була та епоха, яку талановито відзеркалював Василь Седляр. До нас дійшли такі його картини: «На току», «У школі лікнепу», «Розстріл у Межигір’ї». А ще він зробив унікальні ілюстрації до «Кобзаря». І ці ілюстрації викликали шквал критики в партійній пресі.

«Характерно те, що більшість ілюстрацій присвячено тим творам, у яких, у перші роки своєї творчості, Шевченко романтизував минуле України. Зате зовсім мало ілюстрацій до насичених революційною ідеєю поезій», – захлинаючись, клеймили його радянські газети.

Пригадало йому більшовицьке гетто, яке закривало людей завісою від усього світу, й поїздку за кордон, звинувативши разом із Михайлом Бойчуком та іншими у шпигунстві.

Епоха, романтиками якої вони спочатку були, розкривши свою справжню пащу, їх поглинула. Але лишила нам уроки. І творчість.

Авторка Тетяна Терещенко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $