7 травня – День калини. Наш день. Український. Адже народна мудрість каже, що без верби й калини нема України.

А ще кажуть:
Дівчина, як у лузі калина.
Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.
Хто з калиною знається, той у здоров’ї купається.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Калинова сопілка розрадить, коли гірко.

Але як так сталося, що ми перестали уявляти себе без цього високого куща з яскравими й гіркувато-терпкими плодами?

Це сталося в якийсь із моментів, який не змогли точно запеленгувати наші калинові душі. Це схоже на кохання. Чи на вірність. Чи на радість материнства. Хіба ти можеш сказати, коли саме це до тебе прийшло? Воно з тобою, і все. Так трапилось і з калиною. Її нам сама доля заплела у віночок, поставила на стіл у горщик, причепурила нею нашу призьбу й вишила на рушнику.

Але все ж родовід калини (латинська назва Viburnum), кажуть, глибоко впирається своїм корінням в землі Малайзії, а далі – Євразії та Північної Америки. Але, подолавши такий довгий і непростий шлях, калина оселилася в нас і стала нашим символом. Що цілком закономірно, бо ми теж щоразу й весь час щось долаємо.

Калина може росте скрізь: над річкою, під хатою, в садку, у лісі. Де ми – там і калина. А де калина – там і ми.

Щодо її назви – тут не все так просто. Згідно з одними версіями, походженням вона від слова «калити», одне із значень якого може бути – загартовувати.
Згідно з іншими, має праслов’янське коріння, яке впиралося в прямому й переносному сенсі в вологу землю. Подібна її назва, до речі, також є ледь не в усіх європейських слов’янських мовах.

Калина лікує. В народній медицині її застосування завжди було широкого спектру: від простуди до лікування гіпертонії, склерозу, серцевих хвороб, власне, чого завгодно.

Завжди квітуча, завжди потенційна, завжди червона. Хай там дощ, сніг, мороз – все минає, а калина розкішно й урочисто тримає свої червоні кетяги перед носом цього непростого людського світу. Символізуючи материнство, щастя, вроду, удачу, молодість, красу й любов.

«Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо», – співається в одній нашій найвідомішій пісні.

І так неодмінно й буде. Наші калинові українські душі в цьому впевнені. Тож зі святом нас, із Днем калини!

Авторка Тетяна Пивовар

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $