29 жовтня 1911 року завершилась яскрава життєва історія відомого американського видавця та журналіста Джозефа Пулітцера.

(Джерело зображення: Вікіпедія)
Джозеф Пулітцер, відомий передусім як засновник найпрестижнішої журналістської премії, свого часу відзначився ще і як один з найпотужніших лобістів встановлення в Нью-Йорку Статуї Свободи.
Якби не він і його фантастична наполегливість, Статуя Свободи ніколи не стала б для Америки та всього вільного світу одним з найвідоміших і найяскравіших символів нескореності, незалежності та непереборного прагнення до свободи. Найімовірніше, її б просто не було.

(Джерело зображення: Вікіпедія)
Справа у тім, що ініціатива групи французьких політиків та інтелектуалів зробити Сполученим Штатам подарунок на честь сторіччя незалежності у вигляді величного монументу знайшла у Франції широку підтримку. Протягом певного часу було зібрано понад мільйон франків. Проєктування і створення самої скульптури доручили молодому скульптору Фредеріку Бертольді, а розробку інженерного рішення – інженеру Гюставу Ейфелю, майбутньому творцю Ейфелевої башти.
Існувала домовленість, що Франція збирає кошти на саму статую, а США відповідають за будівництво п’єдесталу.
Втім в Америці сама ідея спорудження монументу спершу не мала популярності. Тому уряд відмовився фінансувати цей проєкт, а вже готова статуя почала іржавіти в Парижі.
У справу популяризації енергійно втрутився Джозеф Пулітцер.

(Джерело зображення: https://en.wikipedia.org/wiki/Joseph_Pulitzer)
Він почав нещадно критикувати у своїх газетах уряд, багатіїв-меценатів та пересічних громадян за байдужість до цієї ідеї та реалізації проєкту. І це спрацювало. Фонд створення монументу Свободи почав отримувати кошти. А прізвище кожного, хто долучився до збору хоча б одним доларом чи навіть меншою сумою, обов’язково друкувалось у виданнях, які належали Пулітцеру. Уряд, аби не втрачати популярність у виборців, вирішив організувати урочистості з приводу закінчення робіт і 28 жовтня 1886 року тодішній президент Сполучених Штатів Гровер Клівленд урочисто відкрив Статую Свободи.

(Джерело зображення: https://uainformation.com/)
Авторка Олена Букраба