English version is below

Українська земля в різні періоди щедро народжує яскраві таланти. Одним із таких був український художник Іван Їжакевич, який народився 18 січня 1864 року і земний шлях якого завершився 19 січня 1962 року, в 98 років.

Його історії життя були такі ж яскраві, як і кетяги калини за вікном його батьківської хати на Черкащині. Народився у багатодітній селянській родині і самотужки навчився читати й писати. В підлітковому віці поїхав до дядька-церковника в Київ, і з його допомогою вступив до іконописної школи в Києво-Печерській Лаврі.

Був неабияк кмітливим хлопчиком, і з усього, що траплялось у його житті, намагався видобути якісь шанси, адже доля була скупою на можливості для цього бідного селянського хлопчика.

Якось, роздивляючись себе в дзеркало, намалював автопортрет. І подався з ним до дуже відомого на той час київського художника Миколи Мурашка, в його художню школу. Майстер побачив Божу іскру в картині юнака, але не побачив коштів (хто буде платити за його навчання). Тож, поки художник вийшов у справах, хуткий Іван використав цей момент як можливість, і перемалював швиденько дівчину, зображену на картині. Художник, коли це побачив, був у захваті і взяв вправного й талановитого хлопця до себе помічником.

А далі було профільне навчання в Петербурзі. І були малюнки. Багато малюнків про історичне минуле, побут та традиції України.

В його творчості була присутня й релігійна тема: реставрував фрески та робив розписи в Кирилівській церкві, розписував Борисоглібську церкву, Успенський собор, інші.

І був Тарас Шевченко, якого він малював протягом життя. Він створив ілюстрації до його «Кобзаря», до його життя, створив тематичні панно для будинку-музею Шевченка. Ілюстрував також твори Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Котляревського, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Івана Ле.

Ілюстрував ще й український «Буквар», навіть п’єси про село писав, настільки сильно залягла в його душу українська народна тематика.

Створював роботи для музеїв Києва, Харкова, Дніпра та Чернігова (наприклад, для Чернігова створив «Битву чернігівського князя Чорного з древлянами»).

Іван Їжакевич протягом усього життя ніби натхненно віддячував своєю творчістю українській землі, яка подарувала йому шанс проявити свій яскравий талант. Яка його надихала. От подивіться на його картини. В них є сила вдячного таланту!

Авторка Тетяна Пивовар

(Зображення: Вікіпедія, Укрінформ)

#справжніісторії #історії #історіївідомих #художники #мистецтво #картини #їжакевич

Article in English:

Ukrainian Themes in the Paintings of Ivan Yizhakevych

Ukrainian Land at Different Times Generously Gives Birth to Bright Talents

One of these was the Ukrainian artist Ivan Yizhakevych, born on January 18, 1864, whose earthly journey ended on January 19, 1962, at the age of 98.

The stories of his life were as vivid as the clusters of viburnum outside the window of his family home in the Cherkasy region. He was born into a large peasant family and taught himself to read and write. As a teenager, he went to Kyiv to live with his uncle, a church clerk, and with his support entered the icon-painting school at the Kyiv-Pechersk Lavra.

He was a clever boy, always trying to find opportunities in everything that happened in his life, because fate had been stingy with chances for this poor peasant boy.

Once, while looking at himself in a mirror, he painted a self-portrait. He took it to the well-known Kyiv artist Mykola Murashko and his art school. The master saw a spark of divine talent in the young man’s work but didn’t see the means (who would pay for his education). So, while the artist stepped out for a moment, quick-thinking Ivan seized the opportunity and quickly redrew the girl depicted in the painting. When Murashko saw this, he was thrilled and took the skilled and talented boy as his assistant.

Later, Ivan went on to specialized training in St. Petersburg. He produced many drawings — depicting Ukraine’s historical past, everyday life, and traditions.

Religious themes were also present in his work: he restored frescoes and painted murals in St. Cyril’s Church, decorated the Boris and Gleb Church, the Assumption Cathedral, and others.

He was deeply connected to Taras Shevchenko, whom he painted throughout his life. He created illustrations for Shevchenko’s “Kobzar,” for his life story, and thematic panels for the Shevchenko House-Museum. He also illustrated works by Hryhoriy Kvitka-Osnovyanenko, Ivan Kotliarevsky, Ivan Franko, Mykhailo Kotsiubynsky, Lesya Ukrainka, Vasyl Stefanyk, Olha Kobylianska, and Ivan Le.

He illustrated the Ukrainian “Bukvar” (alphabet primer) and even wrote plays about village life, reflecting how deeply Ukrainian folk themes had settled in his soul.

He created works for museums in Kyiv, Kharkiv, Dnipro, and Chernihiv (for example, for Chernihiv he painted “The Battle of Chernihiv Prince Chorny with the Drevlians”).

Throughout his life, Ivan Yizhakevych seemed to gratefully dedicate his talent to the Ukrainian land, which had given him the chance to reveal his bright gift — which in turn inspired him. Look at his paintings — they are filled with the power of a grateful talent!

By Tetiana Pyvovar