​У Парижі, в Луврі, серед величних статуй та золотих артефактів, зберігається невеликий диск із вапняку. Більшість туристів байдуже проходять повз нього, поспішаючи до відомої Мони Лізи. Але біля цього артефакту варто зупинитись, адже він – не що інше, як «свідоцтво про народження» всієї світової літератури.

​І на ньому викарбувано ім’я – Енхедуанна.

​(Джерело зображення: AramcoWorld)

Хто вона така?

​За 23 століття до народження Христа, у стародавній Месопотамії, жила принцеса, донька царя Саргона Аккадського. Вона була Верховною жрицею місячного бога Нанни в древньому шумерському місті Ур. Але головна її сила була не в титулах, а в тростинці для письма.

​До неї тексти були анонімними – «голосом богів» або «народною мудрістю». Енхедуанна стала першою людиною в історії людства, яка підписала свій твір. Вона першою сказала: «Це написала Я». І стала першою авторкою, першою письменницею в світі.

​ Письменниця, що змінила світ

​Коли в країні стався переворот і її вигнали з храму в пустелю, вона не розгубилась. Вона написала «Вигнання Енхедуанни» – текст, сповнений болю, люті та надії.

​Вигнаниця описує свою трагедію неймовірно сучасними словами:
​«Він змусив мене ходити крізь терни… Він зірвав з мене корону жриці, він дав мені кинджал і сказав: “Це тепер твоє”».

​Але, замість того, щоб скоритися або вбити себе тим кинджалом, Енхедуанна зробила те, що роблять справжні письменники: вона перетворила свій біль на текст. І він був таким потужним, що пережив усіх її кривдників на вікі вічні.

(Джерело зображення: The New Historia)

Загалом у її творчому спадку 42 храмових гімни та три великих поеми, які копіювали й вивчали в школах шумерів протягом наступних століть.

​Чому ми згадуємо її 3 березня?

​До Дня письменника ми звикли згадувати класиків ХІХ чи ХХ століть. Але фундамент, на якому стоїть кожен сучасний блогер, журналіст чи письменник, заклала ця жінка з тодішньої родючої річкової долини в Месопотамії.

​Довгий час її вважали лише легендою, аж поки археологи не знайшли той самий диск, який сьогодні знаходиться в Луврі.

А було це так: на початку минулого століття відомий британський археолог сер Леонард Вуллі розкопав стародавнє шумерське місто Ур і побачив там ці унікальні знахідки.

​Але справжній шок стався пізніше, коли лінгвісти розшифрували ці надписи на глиняних табличках із підписом Месопотамської принцеси: її тексти за емоційною напругою не поступалися Шекспіру чи Данте.

​«Я — Енхедуанна, я та, що тримає кошик, я та, що співає пісню…», – писала перша письменниця світу. І хочеться додати: та, що вміла бути першою.

​Тож коли наступного разу будете підписувати свою статтю, пост у соцмережі чи книжку – пам’ятайте, що за цим привілеєм стоїть вона, смілива принцеса Енхедуанна з Месопотамії. Жінка, яка наважилась вийти з тіні і залишила свій найпомітніший у світі слід на простій месопотамській глині.

Авторка Надія Мигунець