#подорожіУкраїною

Шум хвиль, крики чайок та бакланів, доповнені співом півнів неподалік в оселях.

Сліди на піску, які не встигнеш лишити – і їх відразу стирають стрімкі запінені хвилі.

Красиві нові шезлонги й парасолі та чисті пляжі.
Вдосталь контейнерів для сміття, в тому числі й для їхнього сортування.

Бабусі, які відправили внуків до школи, і тепер лускають насіння прямо поперед себе, нагадуючи шашель, який точить підвалини цивілізованого відпочинку.

Типажі 90-х з величезними золотими ланцюгами та хрестами, які ніби перенеслися з тих часів на сонячний морський берег.
Завбачливі сучасники, які ходять слідом з металошукачами по берегу, і кожен має можливість відчути себе раритетною монетою.

Облаштовані красиві ресторанчики на березі, де офіціант ще не чув, що таке фреш, але це скоро минеться.
Майже гігантські медузи, які ніколи не дають відчути себе самотнім у морі.

Двометрові штормові хвилі, в яких – мікс радості й небезпеки, і в довгошийої качки, яка пірнає поруч з тобою, шансів вибратись на берег значно більше.

Клин журавлів, які щемливо курличуть, нагадуючи про осінь.
І все це – прекрасна територія сонця й тепла між Сивашем та Азовським морем.

Автор Тамара Куцай