#подорожн-історії
Чарівна Прага. Щодня тисячі туристів топчуть тут бруківку, щиро захоплюючись її атмосферою та архітектурою. Їй зізнаються в коханні і мріють повернутися сюди ще. А все тому, що сама Прага виникла з любові. Красивої, нестандартної, щирої. Любові княжни Любуші до простого красеня Пржемисла Орача.
Любуша була наймолодшою серед трьох доньок легендарного чеського князя Крока. Неймовірна врода, сила характеру, гнучкий розум і навіть екстрасенсорні здібності сприяли тому, що стала вона по смерті батька правительницею. Але оскільки це була переломна епоха переходу від матріархату до патріархату, то їй, як жінці, не хотіли підлеглі підкорятись, і вимагали на троні чоловіка. І не просто вимагали, а надсилали їй всяких сановитих кандидатів-хлюпіків, від чого свободолюбна Любуша була ледь не в розпачі.
І вона вирішила поступитись. Але так, що ті, хто до неї женихались, були просто в шоці. Її обранцем став статурний простий красень, який орав неподалік землю – Пржемисл Орач. Ім’я Пржемисл означало – «той, що думає наперед», хоча насправді про нього наперед подумала чарівна княжна.
Відправляючи до нього сватів, прозорлива Любуша сказала: «Він видумає велику кількість законів, що впадуть на ваші голови та шиї. Його нащадки вічно правитимуть в цій країні».
Орач уважно вислухав послів княжни і, відкинувши вбік плуга, запросив їх до столу. Обранець Любуші був теж непростий, як свідчить легенда: коли він встромив палицю в землю, вона перетворилась на три зелені пагінці, два з яких засохли. Пржемисл прокоментував це так: «Багато хто може народитися володарем, але правитиме завжди один». Послам сподобалась така центричність і вони задоволено передали орачеві княжий одяг та підвели до нього за вуздечка баского коня.
Князь вирушив в нове життя творити чеську історію, але завбачливо прихопив із собою ликові чуні, в яких раніше орав землю, аби вони завжди йому нагадували про витоки.
Тепер ці чуні зберігаються у королівських палатах у Празькому Вишеграді. Як зрештою зберігається й їхня любов тут із Любушею, яка не знає умовностей та правил.
Ці двоє в любові народили трьох синів, написали багато законів, якими унормували життя в князівстві та заснували чудове місто Прагу.
Козьма Празький (свого роду чеський Нестор Літописець) так описував момент утворення чеської столиці: «Одного дня, коли стояла Любуша зі своїм чоловіком посеред свого двору, потьмарилось їй перед очима і почала вона говорити:
– Там далеко, куди можна дійти за день, посеред лісу є висока гора, що обривається до великої ріки. Коли прийдете туди, то побачите чоловіка, що тесатиме з дерева поріг для свого дому. Ото від того порога і місто назвіть Прага. І тоді всі, навіть королі, схилятимуть голови перед цим містом. І це буде найбільше і найважливіше місто нашої землі і всі інші будуть йому коритись, бо там сидітиме король. І місцевість навколо того міста буде пупом нашого народу. Бачу місто велике, слава якого сягне зір на небі».
Так і виникла Прага, пуповиною якої стала Вишеградська фортеця над річкою Влтавою, споруджена в 10 столітті.
Сьогодні тут дихає передвесняний вітер, дивує своєю готичною красою базиліка святих Петра й Павла, а довкола розкинулось чудове місто Прага. Любов така: вміє будувати навіть міста. А вони із вдячністю проносять історію людської любові крізь століття.
Автор Тетяна Пивовар















