10 серпня – Всесвітній день левів.

Чи не найбільше протягом цивілізації людство орієнтувалось саме на цього короля звірів. Статуй левів в усі часи і в різних куточках планети наставили стільки, що жоден звір чи птах тут і близько не можуть бути конкурентами. Його зображення – на родових гербах і щитах, гербах країн та міст як символ сили, міці та непереможності.

В Україні є навіть місто Лева – Львів. Бо, згідно з дослідженнями, леви жили колись на території Європи, в тому числі й на території України. Про це свідчать і наші народні прислів’я, які дійшли до нас із глибини віків, і в яких наші мудрі предки помітили певні цікавинки: «Лев — цар звірів, а боїться комарів», «Мертвого лева і заєць скубне». 

То що ж такого є в левові і чому його називають королем звірів?

Про його величність свідчить найкрасномовніша мова світу – мова тіла. Його постава, повороти голови, хода, стрибки… Хіба в когось можуть бути сумніви, що він – цар звірів?

Але мова тіла підкріплюється й поведінкою. Наприклад, рик лева наскільки потужний, що його можна почути аж за 8 кілометрів. А їхній зір схожий на прилади нічного бачення: леви мають величезну перевагу бадьоро полювати вночі, коли інші звірі нерозважливо сплять.

Їхня щелепа достойна не одного фільму, неймовірно гострі зуби забезпечують силу укусу аж на 450 кілограмів! При цьому він вбиває удушенням, а зуби використовує для розривання м’яса, адже не їсть його, а ковтає шматками. Сила удару його лаписьок також неймовірно потужна: досягає 180 кілограмів зі швидкістю 6 м/с.  У дикій природі його ріст може становити 2,5 м з довжиною хвоста близько метра, а неймовірно гострі кігті мають довжину 10 см. 

Дивовижну потужність лева природа запрограмувала ще з дитинства. Левенятка, незважаючи на те, що народжуються сліпими й маленькими (1,5 кг), буквально за тиждень починають бачити, а за 2 – вже бігати, щоб ні в кого не було сумнівів, що на світ з’явився ще один цар звірів.

Але цьому звірові притаманна й певна контроверсійність. Його називають королем джунглів, але він там насправді ніколи не жив, а живе на луках та рівнинах. 

Леви також відчайдушні ледарі. Особливо коли вони ситі, вони не зрушать з місця і спатимуть близько 20 годин.

Також вони живуть великими сімейними групами – прайдами, в яких, подібно до гарему, самець-лев має багато самок. Леви-самці у своїх прайдах мають привабливий для себе функціонал (відповідають за розмноження та захист території від інших самців), тоді як левиці відповідальні за виховання дітей і їжу, яку вони самі мають вполювати. Правда, інколи лев береться самкам допомагати, особливо коли йдеться про великих звірів, таких, як буйволи чи жирафи. Проте це трапляється вкрай рідко.

Словом, леви-самці непогано влаштувались. 

Але  популяція левів в процесі цивілізації стрімко скорочується, особливо після розквіту торгівлі дикими тваринами в 19 столітті. Впливає на це й зміна клімату. Згідно з приблизними підрахунками, на сьогодні в дикій природі залишилось всього близько 20 тисяч цих королів звірів. 

Тож найсильніший серед тварин потребує зараз людського захисту, щоб лишатись і надалі присутнім у природі, а не лише у вигляді скам’янілих статуй.

Автор Тетяна Пивовар