Ніде в світі немає таких будинків, як в Альберобелло – містечку на півдні Італії, що в провінції Бар регіону Апулія. Назва міста перекладається як «Красиве дерево», а назва будинків «труллі» з латини – «купол».
Ці споруди внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.Таке конусоподібне житло, кажуть, будували тут ще навіть до часів Римської імперії.
Але почали рости, ніби гриби після дощу, ці будиночки, схожі на гриби, саме в 15 столітті. Це була територія Неаполітанського королівства, яке славилось своїми жорсткими податками щодо помешкань. Кмітливі ж місцеві жителі не поспішали «pagare» (платити), і вигадали ось такий спосіб будівництва житла.
При появі податківців достатньо було зняти наріжний камінь, і житло перетворювалося на купи каміння. А потім, з від’здом збирачів податків, їх знову зводили на місце. Так тривало доти, доки жителям не набридло будувати та руйнувати, і знову будувати, тож вони звернулися наприкінці 18 століття до короля з проханням лишити їх у спокої. Король прислухався і дарував містові звільнення від податків.
Дивовижно, але й сьогодні альберобельці живуть у труллях. Оренда будинків також користується величезним попитом серед туристів, які хочуть тут відчути дух одвічної італійської винахідливості. А ще – помилуватись середземноморськими оливковими гаями, що ростуть на червоній кам’янистій землі, та глибоким синім небом з відтінками індиго.
Труллі стояли століттями і ще довго стоятимуть, адже мають міцні стіни й надійну вапняну кладку.
Всередині труллі також круглі, а внутрішні кімнати розподілені навколо центральної кімнати. Товщина стін і невелика кількість вікон забезпечують оптимальний тепловий баланс: тепло взимку і прохолоду влітку.
Виступ на даху був призначений для збору дощової води в спеціальних цистернах, а зовнішні сходи дозволяли наповнити конуси (принаймні там, де це можливо) зверху соломою та пшеницею.
Є в Альбарабелло навіть храм, збудований за такою ж технологією, як і труллі.
Чому труллі такі стійкі? Бо будували їх трулларо – справжні будівельні майстри, які передавали це ремесло з покоління в покоління, аж поки воно не зникло.
Але ремесло зникло – а труллі лишились.
Ось така історія про те, що завжди у людей є шанс лишити гарний слід по собі на цій землі. Хоча б у вигляді ось таких несподіваних дивовижних будівель
Авторка Тетяна Терещенко
spravjniistoriyi.com.ua 