Які асоціації з Лондоном – столицею Великої Британії? Це Біг Бен, сіра й холодна Темза, чай із молоком, Лондонська фінансова біржа, телефонні червоні будки і даблдекери (двоповерхові автобуси).
Лондон – одне з найголовніших міст світу, в якому дивовижно переплелись традиції і сучасність. І так, що вони не суперечать, не конкурують, а доповнюють одне одного.
https://tywhh.com/g/sq24u3p2scde4e64e019ecec5b5769/
Це місто традицій таке ж давнє, як і загалом традиції. Археологи вважають, що 6 тисяч років до нашої ери тут, біля річки Темзи, жили мисливці-збирачі.
Далі нібито тут господарювали стародавні римляни, які заснували порт та перекинули міст через Темзу. Аж поки до них раптово не навідалась королева кельтського племені іценів Боудіка, яка хоч тоді й зазнала поразки, але завдала римлянам значних збитків і назавжди увійшла в історію міста.
Далі, як свідчать різноманітні джерела, на місто нападали вікінги, інші завойовники, воно постійно потерпало від війн, пожеж, але знову, ніби Фенікс, відновлювалось і поставало у всій своїй величі.
Є ще й історія про те, що нібито Лондон заснував Брут Троянський, який доводився правнуком Енея, відомого нам з античної міфології. Принаймні, цю теорію активно лоббіював, як сказали б зараз, Джеффрі Монмутський, який відомий був ще й поширенням розповідей про королів Британії, зокрема Короля Артура.
Звідки ж така звучна й оригінальна назва – Лондон?
Тут також немає однозначності. Є теорії про давньоримське коріння назви – Лондініум, а є – про кельтське походження, коли словом lond називали щось дике.
Як би там не було, але на долю Лондона випало бурхливе і яскраве життя, в якому часто хмарило в прямому й переносному сенсах.
Ось лише деякі з найважливіших історій з його минувшини
Із заснуванням Вестмінстерського абатства 1065 року Лондон починає посилювати свої позиції: будується Лондонський Тауер, а більше ніж за століття потому – Лондонський міст замінюють на кам’яний, і тепер його вже нарешті ніхто не спалить.
Династії Тюдорів і Стюартів посилювали міць Лондона і розширювали його географію.
Пережило місто й Порохову змову – результат напруги поміж католиками й протестантами, коли прихильник католиків Гай Фокс хотів підірвати палату британського парламенту. Нічого у нього не вийшло, а 5 листопада тепер тут святкують як «Ніч Гая Фокса» з фейєрверками та спалюванням солом’яного опудала, яке уособлює неприкаяного Гая.
Справжнє лихо пережив Лондон 1665 року, коли на його вулиці прийшла Велика чума і забрала життя 100 000 людей. А за рік на місто знову чекало випробування – Велика Лондонська пожежа, яка перетворила його на попіл, а з попелу знову відродилося це місто-Фенікс.
У 1694 році було засновано Банк Англії, і Лондон став стрімко перетворюватись на міжнародний фінансовий центр.
1863 року тут було побудоване перше в світі метро.
Зазнало місто втрат під час Першої світової війни, а особливо ж великих втрат – у Другій світовій війні: тоді внаслідок бомбардувань Німеччини загинуло близько 30 000 його жителів.
Нинішній Лондон – одне з найпливовіших міст світу й одне з найбільших європейських міст із населенням близько 10 мільйонів. Також він – видатний культурний і найбільший фінансовий центр Європи й світу.
Як вберегти традицію і піти далі, вперед – про це, мабуть, краще за всіх на світі знає лише Лондон.
Фото Yaroslava Kutsai
spravjniistoriyi.com.ua 