Кохання може все. Створювати світи, руйнувати, давати крила, спопеляти, наснажувати, і навіть зводити міста.
Так-так, у світі є багато міст, створених із любові. І одне з таких міст – Алассіо в італійській Лігурії.

І тепер навіть у хвилях, які омивають цей чарівливий куточок Лігурійського узбережжя, можна бачити сотні відтінків пристрасті. Пристрасті, з якої все почалося, але яка не завершується. Вона назавжди лишилася в ніжних обіймах смарагдових хвиль Лігурійського моря.

Історія кохання, з якої народилось це італійське місто, на відміну від інших, щаслива й натхненна.


Колись, понад тисячу років тому, в Римського імператора Оттона І була донька-красуня Аделазія. ЇЇ доля уявлялась батькові не інакше, як при розкішному імператорському дворі та з вельможним чоловіком. Але дівчина закохалася в простого воїна на ім’я Алерамо. Імператор розгнівався. Молоді втікли. І знайшли прихисток для своєї любові й щастя в Лігурії, поміж скель та моря.
Оттон був розлючений і шукав їх скрізь, але не знайшов. Аж поки сам зять не з’явився, продемонструвавши величезну відвагу й сміливість у боротьбі з ворогами сарацинами. Імператор оцінив цей крок, примирився і дав йому стільки, кажуть, землі, скільки він міг доїхати на коні за три дні.
А місце, де сховались колись від нього закохані, перетворилось на місто із назвою Алаксія – на честь його доньки, яка вище всього цінувала любов. І правильно робила.

З часом назву міста лігурійці спростили до нинішнього Алассіо. Добре захищена скелями бухта навколо нього гарантувала розвиток та розквіт, а нащадкам Аделазії та Алерамо – щасливе життя. (До речі, відомий вислів dolce vita – «щасливе життя» – з’явився сасме на Лігурійському узбережжі).
Різні часи за цей час випали на долю міста, так само як і різні події припадають на долю людини.
Але новий сюжетний поворот з’явився в його чарівливій історії з появою тут стіни – Muretto – в 20-му столітті. А стіна з’явилась з легкої подачі відомого письменника Ернеста Ґемінґвея.


Вірний своїй традиції вивчати різні землі й людей саме в місцевих барах та кафе, він був постійним відвідувачем Caffè Roma в Алласіо. Вивчав їх, вивчав, час від часу позираючи навколо з тераси, аж поки не побачив сіру стіну, яку його багата письменницька уява вирішила чимось заповнити. Так з’явилась керамічна табличка з його автографом, а далі стіна доповнювалась автографами інших відомих людей, таких, наприклад, як Софі Лорен, Тур Хейєрдал, Луї Армстронг, Адріано Челентано та багато інших. Це був фантастично вдалий маркетинговий хід, який привабив на узбережжня древнього міста різних зірок з усього світу та спонукав їх лишати тут свої таблички з автографами.



Прикрашає ж стіну скульптура засновників міста – закоханої пари Алерамо та Аделазії. А створив їх натхненний і ніжний образ італійський скульптор Eros Bellini. А яким же ще могло бути ім’я людини, яка закарбує цю палку історію кохання в бронзі? Звісно що Ерос ![]()
Ось така яскрава історія яскравого містечка з яскравими людьми.




Тепер тут випікають популярні шоколадні десерти у вигляді сердечок і називають їх поцілунком Алассіо. До Стіни закоханих їдуть з усього світу закохані. Дзвонять дзвони на древніх вежах церков. Шумить море. Навіть кактуси тут цвітуть неймовірно яскраво і ніжно. А в повітрі завжди присутнє те, що сильне і вічне – любов.
Авторка Тетяна Пивовар