Категорія: Воєнні історії

  • Історія нескореної Новоселівки, що на Чернігівщині

    Колись тут кипіло життя. На високому водогоні в селі Новоселівка, що за 9 км від Чернігова, селились лелеки. Будувались будинки, одружувались молодята, народжувались діти, планувались плани. І весною неймовірно проникливо пахли квітучі сади, бо ж завжди українські хати купаються в рясних садах.

  • Батуринська трагедія та сьогодення

    2 листопада 1708 року сталася Батуринська трагедія, яку ще називають Батуринською різаниною. Це ще один зі страшних злочинів, вчинених московитами проти українців.

  • Зі щоденника моєї мами в Маріуполі

    24 лютого я не спала вночі. Просто тому, що не хотілось. О 4:30 приблизно прийшло повідомлення від друга. Спочатку була лише цікавість. Страху ж не було. Він написав: «Десь бомбануло, аж вікна затряслися».

  • Історія велосипеда та про те, як він врятував жінці з Ворзеля життя

    19 квітня – День велосипеда. Як же хочеться осідлати свого надійного «коника», і поїхати з вітерцем мирними краєвидами нашої дивовижної України! Але  на нашу землю прийшли рашистські загарбники, які забирають людські життя, грабують наше майно і навіть велосипеди.

  • Що не так із російською культурою

    15 квітня – Міжнародний День культури. Тема культури – останній рятівний місточок, вчепившись за який з усіх сил хоче вирулити рашизм в морі справедливого осуду цивілізації.

  • Робота мрії – волонтер

    Кожен різним шляхом приходить до цієї спільноти. Хтось спочатку шукає волонтерську організацію, комусь свого часу волонтери допомогли, і людина теж вирішила допомагати іншим.

  • Мої батьки вижили в Ірпені…

    24.02.22. 5 ранку. Перші вибухи. Дзвінки родині. Тряска рук та мій внутрішній голос, який каже: «почалося». Паніка, навіть сильна… Проте, не маю часу панікувати. Я за кордоном останні три місяці. Треба терміново вивезти мою родину з Ірпеня. Декілька дзвінків друзям. Дім знайдено. Залишилося знайти лише ще одну машину, але це виявилося нелегко. Усі знайомі поїхали,…

  • Вольтер: Україна завжди прагнула бути вільною

    Любов і захоплення Україною світ уже переживав, але трохи про це забув. Точніше, до стирання цієї пам’яті доклалася  жорстока й патологічно україноненависницька російська імперія.

  • Робимо добрі справи

    Молода украінська художниця Ольга Букраба виставляє на продаж свої роботи з циклу «From the capital of freedom». Зібрані кошти вона планує спрямувати на благодійну допомогу українській армії.

  • Кіно про війну чи Війна та кіно

    Щодня ми читаємо сотні поганих новин. Жертви, обстріли, Буча, вокзал Краматорську, Волноваха, Маріуполь… Ми так від уього стомилися, що просто потребуємо чогось хорошого. Чогось, що нагадає: «Життя продовжується, навіть якщо ми про це забули».

  • Коханки диктаторів

    На одній з екскурсій турфірми «Надія»в Баварські Альпи ми побували в містечку Оберзальцберг-мальовничому місці сили, куди молодий Адольф Гітлер приїжджав на туристичні прогулянки.

  • Історія вагітної жінки, яка зустріла російську окупацію в Чернігові

    24.02.2022 – дата, яку запам’ятає кожен українець, бо саме з неї розпочався той жах, який триває вже більше місяця в нашій країні. Розкажу вам, як розпочалась моя історія війни 24 лютого.

  • Історія українки, якій після 2 тижнів пощастило вирватися з пекла

    Олена Булаєвська 2 тижні провела в містечку Буча, що під Києвом, під шквальними обстрілами окупантів. З двома синочками, яким 14 і 8 років. В їхньому будинку, в якому напередодні  придбали квартиру і дуже раділи новому житлу.

  • Історії з окупованого Херсону

    24 лютого 2022 року всі українці прокинулися від жахливих вибухів, які лунали в усіх регіонах нашої країни; війна постукала у вікна багатьох громадян. Велика кількість людей вже в перший день «познайомилася» із жахіттям руського миру. Київська, Чернігівська, Сумська, Донецька, Луганська та Херсонська області були окуповані в перші дні війни й місцеві мешканці цих територій вже абсолютно чітко…

  • Історія українки, яка опинилася за кордоном

    «Ми до останнього не вірили, що таке може трапитись. Я навіть спеціально виходила й сідала в перші дні війни на лавці біля будинку, щоб показати всім, що не треба панікувати. Аж тут російською ракетою прямо в мене на очах повністю рознесло сусідній багатоквартирний будинок. Тож я схопилася, в чому була, й стала кричати: «Доню, збираємось,…