Категорія: Подорожні історії
-

Український Монмартр – Андріївський узвіз
Культове самобутнє місце, оповите легендами, різноманітними подіями та містикою. Андріївський узвіз – одна з візитівок Києва: тут частіше, ніж де-інде в столиці, можна чути іноземні мови. На Андріївському знаходиться Музей однієї вулиці, але насправді ця вулиця й без того сама собі музей.
-

Пригоди на Пупі Землі
Місцеві називали його Рапа-Нуї ― Пуп Землі. Для них цей маленький шматок суші вулканічного походження дійсно був центром існування. Інші землі надто далекі, майже міфічні.
-

Дуб, якому 1100 років
Ще його називають дубом Максима Залізняка: нібито любив він під ним сидіти, як і інші історичні персонажі: Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Петро Калнишевський і, звісно ж, геніальний Тарас Шевченко.
-

Таємниці Холодного Яру
Квась, кваць… Весняна розлога грязюка однаково обліплює модне дороге взуття зі столичних бутиків і дешеві калоші, куплені на приміських ярмарках. Люди, вийшовши з авто та автобусів, потягнулись до Холодного Яру. Милуватися лісом і підсніжниками, які ризикнули зацвісти, коли навколишні яри зрадливо покриває сніг наприкінці весняного березня.
-

З любов’ю, з Богуслава…
123 кілометри на південь від Києва – і ми вже в Богуславі. Хоча таке враження, ніби на північ, тобто північ-північ. Початок цьогорічного березня холодний і непоступливий: обабіч доріг сніги.
-

Чотири пори доби у Венеції: прозріти, змокнути, зрадіти
Надвечірнє зимове сіре небо й сіра вода Адріатичного моря зливаються. Лише деінде дерев’яні та металеві опори виокремлюють ці дві глибинні безкінечності. А ще – потяг, який одночасно ніби й корабель, бо прямує водним шляхом.
-

ШАЦЬКІ ОЗЕРА – МИСТЕЦТВО ДУМАТИ ПРО НІЧОГО
Ідея поїздки на Шацькі озера, де я ще не була досі, виникла абсолютно спонтанно.
-

Що робить озеро, якого вже нема
Ми вечеряємо з італійською сім’єю в їхній затишній віллі в містечку Авеццано в регіоні Абруццо за 85 кілометрів на Схід від Риму.
-

Як італійці Різдво святкують
До Різдва справжні італійці готуються весь рік. І додому з усіх усюд їдуть на свята завчасно. Колони різного транспорту пронизують усю країну, наче артерії.
-

Про що шепоче водоспад Шипіт
Вгору підеш – гору знайдеш. Вниз підеш – дістанешся водоспаду. Такі дві основні опції у туристів, які подолали Воловецький перевал і опинились на славетній полонині Боржава – найдовшій на Закарпатті, що в Міжгірському районі, біля села Пилипець. Гора – це Гемба (висота – 1497 м), а водоспад чи, як його ще називають, водограй – Шипіт.
-

Седнів: життя між журбою та прекрасною таємницею
Загалом Седнів не схожий на містечко з «вилизаних» рекламних проспектів. Бо тут є все: світло і тіні, журба і радість, слава і занепад. Як, власне, не в одному українському містечку. Але таких, як Седнів, точно немає.
-

СЕКРЕТИ ПУЛЬЧИНЕЛЛИ
На вулиці Авеццано мерзне Пульчинелла. Відомий ще як Полішинель. У народному неаполітанському костюмі та знаменитій чорній неаполітанській масці.У ключовому колись місті Неаполітанського королівства.
-

ОКСАМИТОВИЙ СЕЗОН НА АРАБАТСЬКІЙ СТРІЛЦІ
Шум хвиль, крики чайок та бакланів, доповнені співом півнів неподалік в оселях.
-

ГАСОВА ЛАМПА – МОЖЛИВІСТЬ ЗАПАЛИТИ СВОЮ ІСТОРІЮ
Ми в потязі. Ми попутники. Ми вже були попутниками на коліях життя. Але якось мимоходом. Тепер ми запиваємо спогади чаєм у склянках з металевими ретро-підстаканниками. На вікнах хитаються совкового стилю штори, під ногами ковзають запилені й недоречні килими
-

ПРО ЩО МОВЧАТЬ КАМЕНІ У МІСЦІ СИЛИ
Як лише не називають незвичайне кам’яне утворення на березі Гірський Тікич, що на Черкащині: і одним із чудес України, й «Українським стоунхенджем», і древнім релігійним капищем, і «Українською Швейцарією», й місцем неймовірної сили.