У столиці Австрії – Відні – можна часто бачити картину, як, наприклад, в готелі під час сніданку офіціант просто на ваших очах відкриє кран і стане з нього пити. І справа тут не в запальній вчорашній вечірці, після якої його трохи «сушить», а в тому, що так у Відні роблять усі. Бо з крану тече чиста й джерельна вода.
Історія віденського водопроводу – це величезний тріумф інженерної думки XIX століття. До середини позаминулого сторіччя Відень, який стрімко розростався, страждав від жахливої якості води. Дунай та міські колодязі були забруднені, що регулярно призводило до спалахів холери й черевного тифу. Місту потрібне було радикальне, сміливе та довгострокове рішення.



І його знайшли. Замість того, щоб намагатися очистити брудні прилеглі водойми, австрійська влада вирішила привести до столиці воду в її первісному, абсолютно чистому стані – безпосередньо з гірських джерел.

Перший альпійський водогін (I. Wiener Hochquellenleitung) був урочисто відкритий у 1873 році за правління імператора Франца Йосифа I. Його довжина – близько 120 км (у різних описах зустрічається також приблизно 95 км основної траси). Він бере воду з районів Ракс, Шнеєберг і Шнеєальпе.
Другий альпійський водогін (II. Wiener Hochquellenleitung) було запущено в 1910 році, він проліг ще далі – на 180 кілометрів від району Хохшваб.
Головне диво цієї системи полягає в тому, що вода долає весь цей гігантський шлях винятково завдяки природному тяжінню!
Інженери прорахували маршрут із філігранною точністю: перепад висот дозволяє гірським потокам текти до міста природним чином. Дорогою ця кінетична енергія навіть виробляє екологічно чисту електрику на кількох гідроелектростанціях.
Вода народжується високо в горах як талий сніг або дощ, роками фільтрується крізь карстові породи альпійських вапняків, природно насичуючись мінералами, і вже за 24–36 годин потрапляє до віденських осель. Вона настільки чиста від природи, що майже не потребує хімічної обробки. Її температура на виході з крану завжди стабільно прохолодна – близько 8 – 10 С.

Де ще в Європі кран замінює воду з пляшок?
Відень – яскравий, але далеко не єдиний приклад чистої європейської води. Завдяки суворим екологічним стандартам Директиви ЄС про питну воду, Європа лідирує у сфері безпечного водопостачання. І ми підготували для вас мапу чистої питної води, яку можна отримати, просто відкривши кран.
Швейцарія
Джерело походження води: підземні джерела та альпійські льодовики.
Особливість води: за якістю не поступається елітній бутильованій воді. Безкоштовні питні фонтани є на кожній площі.
Ісландія
Вода тут з прадавніх льодовиків та джерел. Вона проходить природний фільтр через шари вулканічної лави і є м’якою та не містить хлору.
Норвегія & Швеція
Походження води: глибокі природні озера та льодовикові талі води. Загалом скандинавські країни мають одні з найжорсткіших систем контролю якості у світі. Вода тут має солодкуватий, свіжий смак.
Нідерланди
Глибокі підземні пласти та дюни – ось джерело води. Унікальність її в тому, що голландці повністю відмовилися від хлорування, використовуючи для очищення озон та ультрафіолет.
Німеччина
Джерело: підземні води та водосховища. Питна вода тут вважається найбільш контрольованим продуктом харчування, перевірки здійснюються щогодини.
До цього списку також можна сміливо додати Фінляндію, яка регулярно входить до числа країн із найвищими стандартами якості питної води, Данію, Францію (паризький водопровід – окремий привід для гордості французів) та Італію (славнозвісні римські фонтанчики дарують прохолодну питну воду з тисячолітніх акведуків).
Культура, екологія та філософія «Tap Water»
Вживання води з-під крану в Європі можна оцінювати позитивно з кількох позицій.
Турбота про планету: відмова від пластикових пляшок зменшує вуглецевий слід та обсяги сміття, отже, допомагає оберігати природу.
Соціальна справедливість: у Відні, наприклад, діє понад 1300 питних фонтанчиків. Влітку вони рятують місто від спеки, а деякі з них навіть обладнані системами дрібнодисперсного розпилення для охолодження повітря. Доступ до чистої води вважається базовим конституційним правом кожної людини.
Економічна вигода: Навіть у ресторанах більшості згаданих країн попросити графін звичайної води (Tap water, Leitungswasser, Eau du robinet) – це абсолютно нормальна, цивілізована практика, яка часто є безкоштовною або коштує символічні центи за сервіс.


Тож, мандруючи затишними європейськими містами, не поспішайте купувати воду в пластику. Візьміть із собою стильну багаторазову пляшку. Відкриваючи кран у Відні, Стокгольмі чи Цюриху, ви отримуєте не просто рідину для тамування спраги – ви торкаєтеся чистої енергії гір, збереженої завдяки геніальній інженерії та щирій повазі до природи.
Авторка Тетяна Пивовар
#справжні_історії #відень #подорожієвропою #цікавіфакти #еколайфстайл #vienna #travelineurope #tapwater #sustainabletravel #traveltips #wien #leitungswasser #österreich #reisetipps #umweltschutz