Якщо прогулюватися затишними вуличками Відня, серед вишуканої імперської забудови та суворих геометричних фасадів раптом можна побачити щось кардинально інше. Іншіше, ніж будь-що в цьому місті величної й стильної архітектури.

Прямі лінії розчиняються, сірий асфальт поступається місцем барвистій мозаїці, а з вікон будинку – прямісінько з житлових кімнат – на вулицю визирають розлогі крони дерев. Це не ілюзія і не дитячий майданчик. Це світ Фріденсрайха Гундертвассера, автора художньої та архітектурної концепції, де архітектура перестає бути коробкою і стає живим організмом.

Людина, яка вигадала собі ім’я Фріденсрайх Гундертвассер (що перекладається як «царство миру / багатий миром»), щиро вважав, що пряма лінія неприродна.

На його думку, у природі немає жодної ідеально прямої риски, тож змушувати людину жити в кубічних бетонних клітках – це злочин проти її душі. Будинок – це третя шкіра людини (після власної шкіри та одягу), і вона має бути такою ж унікальною, нерівною та живою.

Дім, де дерева платять орендну плату

Усе почалося з ідеї створити не просто житло, а квартал для справжнього єднання з природою. Так у середині 1980-х років у Відні з’явився знаменитий Hundertwasserhaus (Будинок Гундертвассера). Це був муніципальний житловий будинок, побудований за підтримки міської влади, але його поява викликала справжній шок.

Тут немає жодної однакової деталі. Підлоги всередині будинку зроблено хвилястими – художник вважав, що рівна підлога є штучною і позбавляє стопи природного тонусу. Стіни вифарбувані в яскраві, контрастні кольори, а на даху та балконах висаджено понад 200 дерев і кущів.

Головним нововведенням Гундертвассера стала концепція «дерев-орендарів» (Baummieter). Дерева ростуть просто з вікон кімнат! Вони «сплачують» свою орендну плату тим, що очищають повітря, дарують затінок, захищають від шуму та милують око. І якщо дерево виростає занадто великим, мешканець кімнати не має права його зрубати – вони ділять цей простір як рівноправні сусіди. Бо ж дерево справно платить свою оренду.

Ще один дивовижний принцип, який втілив митець, – «право на вікно». Гундертвассер переконував, що кожен мешканець має повне право визирнути зі свого вікна і розфарбувати стіну навколо нього так далеко, як дістає його рука з пензлем. Це робить фасад безперервним полотном, що змінюється разом із людьми.

Віденський Будинок Мистецтв: музей, що дихає

Буквально за кілька блоків від житлового будинку розташована ще одна перлина – Kunst Haus Wien (Віденський Будинок Мистецтв). Це незабутня споруда, створена на основі колишньої меблевої фабрики Thonet. Саме тут знаходиться найбільша у світі постійна колекція робіт Гундертвассера – його живопис, графіки, архітектурні макети та екологічні маніфести.

Якщо Hundertwasserhaus – це приватна територія, куди можна зазирнути лише зі двору (адже там живуть звичайні люди), то Kunst Haus Wien відкритий для кожного. Окрім експозиції, сама будівля є живим маніфестом екології.

Тут відсутня симетрія: чорно-білі мозаїчні плитки на фасаді нагадують шахову дошку, що розпливлася на сонці.

Підлога – не ідеальна: ходячи залами музею, почуваєтесь так, ніби ходите природнім рельєфом, наприклад, лісовою стежкою.

А на даху музею облаштовано справжній саморегульований ліс, який збирає дощову воду та охолоджує будівлю влітку.Це був один із перших повністю «зелених» музеїв Європи.

Цікаві факти про віденську казку Гундертвассера:

За проектування житлового будинку Hundertwasserhaus художник не взяв жодного шилінга. Він заявив, що для нього достатньо того, що на цьому місці не збудують чергову потворну споруду.

Гундертвассер був філософом у всьому. Він майже завжди носив різні шкарпетки і дивувався, коли його запитували «Чому?». Його відповідь була простою: «А чому ви носите однакові? Вам що, подобається монотонність?».

Ідеї Гундертвассера настільки захопили Відень, що йому довірили оформити навіть міський сміттєспалювальний завод Шпіттелау. Завдяки йому промислова зона перетворилася на казкову вежу із золотими кулями, яка стала популярною туристичною локацією.

Попри те, що Hundertwasserhaus є однією з найвідвідуваніших пам’яток Відня, усередині живуть звичайні родини. Щоб захистити їх від тисяч туристів з об’єктивами, навпроти збудували «Село Гундертвассера» (Hundertwasser Village) – спеціальний торговий центр у тому ж стилі, де можна випити кави та відчути атмосферу без турбування мешканців.

Казка Гундертвассера доводить: місто не мусить бути сірим та суворим. Людина і природа можуть жити під одним дахом, якщо дати їм трішки свободи від геометричних правил. Якщо вийти за рамки, які люди люблять собі встановлювати.

Авторка Тетяна Пивовар

#СправжніІсторії #TrueStories #Hundertwasserhaus #KunstHausWien #FriedensreichHundertwasser #ViennaArchitecture #AustriaTravel #GreenArchitecture #EcoDesign #TravelStories #Vienna #ArtAndNature