Недалеко від центру Праги розкинулись скелясті гори, стрімкі потоки й ліси. Ось щойно виходиш з транспорту – і тут же потрапляєш у дику природу, немов відкриваєш якусь магічну завісу. З шелестом ранньоосінного листя, запахом рідкісних квітів, дзюрчанням кришталево-чистих струмків. Єдине, що тримає тебе в усвідомленні урбаністичного простору – це асфальтована доріжка, якою йдуть чи їдуть туристи.

Це дико-природне місце, яке сягає ще в часи палеоліту, й називається відповідно: Дівока Шарка. У перекладі з чеської означає: Дика Шарка.

То хто ж вона – ця дика Шарка? І що про неї розповідає одна з давньочеських легенд?

Ущелина Джбан. Тут було колись слов’янське городище площею приблизно три гектари, а неподалік розташовувався величезний замок, поодинокі залишки якого можна бачити й сьогодні.

Така назва – Джбан – не випадкова. Бо був тут джбан – та важлива деталь, яка й зіграла ключову роль в історії. В історії, яка сягає корінням, як коріння тутешніх дерев у скелях, аж у період боротьби матріархату й партріархату.

Жили тут колись амазонки під керівництвом відважної Власти. Якось чоловіки на чолі з бійцем Ктірадом зібралися й вирішили розправитися з матріархатом у їхніх особах, і вбили цілий войовничий жіночий загін десь в околицях нинішнього празького району Сміхова. Їхня лідерка Власта, яка лишилася живою, вирішила за бойових сестер помститись.

І що вона робить? Вона вигадує хитру схему: обирає красуню Шарку, наливає їй у джбан меду й прив’язує до дерева, поклавши ще біля неї й ріг.

Це була пастка для Ктірада, про яку він і близько не здогадувався. Коли почув жіночий плач, миттю туди примчався, і, побачивши прив’язану Шарку, став її визволяти. А вона йому – розповідати вигадану легенду про те, як загубилася, і про те, як її прив’язали до дерева озброєні дівчата, а самі хотіли вбити її тата, який втік, та забрали коня.

Ворог мого ворога – мій друг, – подумав, мабуть, тоді воїн, закохавшись із першого погляду в цю дивовижної краси дівчину. А потім випив зі джбана меду й засурмив у ріг, кличучи тата, як і просила його Шарка. На звук з’явились воїнки Власти, вбили усіх воїнів Ктірада, а його самого жорстоко катували й стратили на березі Влтави. Така була ціна чоловічої довірливості на фоні доброї жіночої пам’яті й, відповідно, помсти.

А що ж Шарка?

А вона під тягарем сумління, що її гризло й не давало спокою, кинулася сама з височезної скелі й розбилася. Таким чином стала жертвою боротьби обов’язку й почуттів, коли почуття все ж перемогли оте «так треба».

Легенда про неї рознеслася швидше вітру тутешніми краями й пережила велику кількість століть.

Ось така історія, про яку ніколи й не здогадаєшся, просто споглядаючи милі скелясті краєвиди.

#Подорожні_історії#ДівокаШарка#ЛегендиПраги#СправжніІсторії#DivokaSarka#PrazskePovesti#Praha #TrueStories#HiddenPrague#PragueHistory#PragueNature